Поезії/Весна в заводі
< Поезії
ВЕСНА В ЗАВОДІ
Весна. Світлішої не було на світі.
За деревами ховається мов учениця
Весна. Забула куди летіти
Сизокрила щаслива птиця.
Весна. Згадала, що небо синє,
Весна сміється з себе в ополонці,
На шлях повилазило веселе каміння
Порозлягалося грітись на сонці.
Попроростав спід снігу вугіль,
Блищить неначе на світ народився,
І сльози з очей витяглись у дуги,
Дуги в день, що сьогодні весні приснився.
Весна стає світліша і світліша
Соціялістична весна, клянусь головою
Зложила крила і стоїть піша
І жде цілуватись зі мною.
1928