Поезії/Голод

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Поезії (1933
Майк Йогансен
Голод
 Завантажити у Завантажити роботу у форматі PDFЗавантажити роботу у форматі ePubЗавантажити роботу у форматі TXTЗавантажити роботу у форматі MOBI
Для робіт з подібними назвами дивіться Голод
Видання: Харків: «Рух», 1933.

ГОЛОД

Над полем сохлим
Мертві вітряки,
Немов хрести над віршем
 Відзабутим…
Руки не сила підвести…
Ще гірша, о, ще гірша
 Доля буде.

 І поле й голод.
 Це все — ти.
Шляхи — твої пошорхлі руки.
 Над тим, що пишеш,
 Ці хрести
 І в борознах твоїх не зійшли звуки.

Сій же в строфи люте насіння,
 Сій же,
Поки ріже твій син твого сина,
 Сій же,
Пазурями землю копай,
 Лушпайя
 Сій бараболі —
Ще карам не край,
Ще боротись довго за волю.

1921