Поезії/Ніч

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Поезії (1933
Майк Йогансен
Ніч
 Завантажити у Завантажити роботу у форматі PDFЗавантажити роботу у форматі ePubЗавантажити роботу у форматі TXTЗавантажити роботу у форматі MOBI
Для робіт з подібними назвами дивіться Ніч
Видання: Харків: «Рух», 1933.

НІЧ

 Ясно…
 Так ясно удень не буває.
 Ясно.
 Яснішого серцю не треба,
 Тихо, як сонної дівчини очі.
 Землі немає,
 Тільки ніч,
 Тільки небо.

 Але роз'ятрений мозок
 Не хоче,
 Не може,
І в трясці нервовій тремтить розгублений розум,
І от із землі зростають, мов крила, гігантові тіні,
Все вище і вище, мов чорна мільйонова зграя,
Проквиляє, і плаче, і кракає, й дико ґерґоче,
І чорними пальцями в смертній розпуці, в одчаю сягає по зорі…


 …Але заплющити очі:
 Тихо,
 Ясно,
 Ясно, яснішого серце не хоче,
 Тихшого дівчині сонній не треба.
 Землі немає,
 Тільки ніч,
 Тільки небо.

1923