ґерґотати

ґерґетати

Ґерґета́ти, ґечу, чеш, гл. 1) = Ґелґотати. Гуси усе ґерґечуть. О. 1861. I. 322. 1) = Джерґотати.

Ґелкота́ти, кочу́, чеш, гл. = Ґелґати. Гуси з радощів сичали й ґелкотали. Бор. 25.

Ґе́лґати, ґаю, єш, гл. О гусяхъ: кричать. Аф. 357.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924