Поезії/Радянський порт

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Поезії
Майк Йогансен
Радянський порт
 Завантажити у Завантажити роботу у форматі PDFЗавантажити роботу у форматі ePubЗавантажити роботу у форматі TXTЗавантажити роботу у форматі MOBI

Радянський порт

Пахне смолою, дьогтем, олеонафтом. У сутемряві
виростає наче підземний гуркіт заводів.

 За місто
 тихо ллє
 олеонафт.
 Сумирні
 за вогнів далекий фрахт
 Та за вечірній
 Заклик гусей
 за свіжі, темні
 хмари:
 — Як ремнів свист,
 Як шатунів
 ляндшафт
 Той запах давній...
 Друг. Брат. Комуніст.
 — Олеонафт!
 Перейдуть марти,
 квітні розцвітуть,
 У плавні
 висіє бавовну
 травень,
 Верстатиме потужну
 жовтень
 путь
 В індустріялізованій
 державі.
 Смола і дьоготь, пек, олеонафт.
 Нагрітий на валах блискучих пароплава
 Коноплі, курява, канати
 фрахт
 Морів далеких,
 парусів;
 держави
 Робочої до, всіх портів
 у світі
 делегати.
 О аромати
 порту
 — агітатори
 портів!
 Ідеє,
 вплетена
 у лантухів текстурі,
 Наллята в нафту,
 заритмована у спів
 Лебедок з зерном,
 у барил басовий гугіт,
 І по чужих,
 ще поневолених
 портах
 У темні
 вечори
 У травні
 як ремнів
 Свист,
 Як шатунів ландшафт
 той запах давній
 Друг. Брат. Комуніст.
 — Олеонафт!

1931