Поезії/405 полк

Матеріал з Вікіджерел
Поезії
Майк Йогансен
Ясен
405 полк
• Інші версії цієї роботи див. 405 полк Харків: «Рух», 1933

405 ПОЛК

Один батальйон 405 полку одбив повторні атаки тисячі шабель кінноти. В батальйоні було всіх 250 багнетів

 

Генерал підступав як вовк.
Тисячу шабель вів.
Розбив чотирьохсотий полк,
Чотириста другий розбив.

 Спід снігу гола стерня
 В голім стирчить степу.
 Шість годин — і немає дня,
 Сходить місяць в морозний круг,

Вибивали застави з сіл
І в розстрільню лягали в стерні.
На бої вистачало сил,
Але бились і йшли мов у сні.

 Шість годин — і умерла ніч.
 З-за горбів підкрався день.
 Сну не зняв із закляклих пліч
 Батальйон, що в похід іде.

І коли прийшли на поля,
Де братні полки полягли, —
Не впізнали — та сама стерня,
Таке ж сонце, той самий сніг.


 Тільки щось зачорніло в снігах,
 Немов виріс у полі лох,
 Немов галич укрила шлях
 Все чорніше й чорніше росло.

Кавалерія! Клич: „Лягай!“
Залягло двісті сорок голів.
Тисяча шабель — гай.
Чорний гай у снігах летів.

 Долітають. Одна тільки мить:
 Зарубають, затопчуть, заб'ють…
 Попід тупотом сніг курить.
 В очах, в вухах встає каламуть.

Долетіли. Ні — єсть рука,
Є приціл — аж в очах сльоза.
Сальва! Тупіт. Сальва! Крах.
Тупіт. Сальва! Спинились. Назад.

 В атаку погнали. Гей!
 Розступається чорний гай.
 Повні груди вітру. З грудей
 Миціляй. Доганяй. Добивай.

Наша розвідка — тридцять лез, —
Жене півтисячі їх,
Ще хвилина — і гай щез
За горбів снігові краї.


 Тільки з снігу гола стерня
 Підпирає за трупом труп,
 Шість годин — і немає дня,
 Сходить місяць морозний круг.

1931