Поезії (Іван Кулик)/Ой ті слізоньки гарячі

by Іван Кулик

◀ Поезії (Іван Кулик)/Най-но хлібець не вродиться

Поезії Іван Кулик Мої коломийки. Цикл перший. Під ярмом Ой ті слізоньки гарячі

Чи то ясний спів лунає ▶

• Інші версії цієї роботи див. Ой ті слізоньки гарячі

Київ: Радянський письменник, 1967

VI
Ой ті слізоньки гарячі
Плинуть в синім Дністрі, —
Проїжджали вздовж Бучачі
Легіони бистрі.

У Перемишль заглядали,
Були і в Самборі,
Всім науку добру дали —
Крийся, хлопче, в борі.

Ой блищать в Станіславові
Багнети із криці,
А в славетнім старім Львові
Повнії в'язниці.

Не жалуйте дарма тата,
Голоднії дітки,
Бо у тата добра хата —
Славетні Бригідки^[1].

Ой турбуються за нього
Воєводи важні,

Не дармують часу свого
І суди доражні^[2].
Ой у Домб'ю^[3] тиф гуляє,
У Бригідках — шпанка, —
Най вже дівча не чекає
3 неволі коханка…

——————

1. Тюрма у Львові
2. Доражні — польові, воєнні.
3. Табір для полонених під Краковом.