Поезії (Іван Кулик)/Чи то ясний спів лунає

by Іван Кулик

◀ Ой ті слізоньки гарячі

Поезії Іван Кулик Мої коломийки. Цикл перший. Під ярмом Чи то ясний спів лунає

Не можу більше вже слухать ▶

• Інші версії цієї роботи див. Чи то ясний спів лунає

Київ: Радянський письменник, 1967

VII
 Якби був не дурень,
 що у думках кисне,
 Що співа і плаче,
 як біль серце тисне.

І. Франко

Чи то ясний спів лунає, —
Ой, бо не пізнати, —
Чи по дітоньках ридає
На могилі мати!

Безупинно звуки тужні
Буйний вітер носить…
Схаменіться ви, байдужні,
Досить співів, досить!

Залишіть й плачі жалібні,
Час-бо щось діяти!
Чи насправді ви лиш здібні
Плакати й співати?…

——————