Поезії (Іван Кулик)/Чи то ясний спів лунає
| ◀ Ой ті слізоньки гарячі | Поезії Мої коломийки. Цикл перший. Під ярмом Чи то ясний спів лунає |
Не можу більше вже слухать ▶ |
|
VII
Якби був не дурень,
що у думках кисне,
Що співа і плаче,
як біль серце тисне.
І. Франко
Чи то ясний спів лунає, —
Ой, бо не пізнати, —
Чи по дітоньках ридає
На могилі мати!
Безупинно звуки тужні
Буйний вітер носить…
Схаменіться ви, байдужні,
Досить співів, досить!
Залишіть й плачі жалібні,
Час-бо щось діяти!
Чи насправді ви лиш здібні
Плакати й співати?…
——————