Перейти до вмісту

Поезії (Іван Кулик)/Чи то ясний спів лунає

Матеріал з Вікіджерел
Поезії
Іван Кулик
Мої коломийки. Цикл перший. Під ярмом
Чи то ясний спів лунає
• Інші версії цієї роботи див. Чи то ясний спів лунає Київ: Радянський письменник, 1967

VII
 Якби був не дурень,
 що у думках кисне,
 Що співа і плаче,
 як біль серце тисне.

І. Франко


Чи то ясний спів лунає, —
Ой, бо не пізнати, —
Чи по дітоньках ридає
На могилі мати!

Безупинно звуки тужні
Буйний вітер носить…
Схаменіться ви, байдужні,
Досить співів, досить!

Залишіть й плачі жалібні,
Час-бо щось діяти!
Чи насправді ви лиш здібні
Плакати й співати?…

——————