Поезії (Свідзінський, 1940)/Негода
| ◀ Така мальована хата | Поезії Негода |
Вибігає на море човен ▶ |
|
НЕГОДА
Зза похилої стодоли
Смутно дощик повела,
На оріх, оріх волоський
Каламуттю налягла,
Зажурила всю долину,
Притуманила лісок,
Загурчала у відерце,
Як у дудку пастушок,
І уже гляділа місця,
Щоб звинутись і тихцем
Задрімати на сухому,
Під ясминовим кущем, —
Коли сонце спонад гаю
Обернулося назад
І, немов ручне ягнятко,
Прояснівши, вбігло в сад.
1939