Перейти до вмісту

Поезії (Свідзінський, 1940)/Як тихо тут: земля і сонце

Матеріал з Вікіджерел
Поезії
В. Свідзінський
«Як тихо тут: земля і сонце!»
Львів: Радянський письменник, 1940

Як тихо тут: земля і сонце!
Уже ліщина попустила
Свої світильники довгасті,
І крихко розцвітає ряст.

Як мирно тут: тобі на руку
Упала ска́кавка плеската.
В воді озерець джерелянки
Кують задуму лісову.

Прислухайся: десь за горою,
За верховинами дерев,
Облоки ронять краплі світла
В уважні розплески весни.

Побудьмо тут. Тут всі дороги,
Що землю, втомлену любов'ю,
Вели до нас, її найменших.
Побудьмо тут на самоті.

 1929