поклепати
| поклепати |
|
|
Поклепа́ти, па́ю, єш, гл. Отбить (косу). По обіді оддихали, потім коси поклепали. Мет. 314.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924
| поклепати |
|
|
Поклепа́ти, па́ю, єш, гл. Отбить (косу). По обіді оддихали, потім коси поклепали. Мет. 314.