покорм
| покорм |
|
|
По́корм, му, м. Молоко матери (женщины, самки). Рудч. Ск. I. 135. Мати занедужала, і в неї не стало покорму. Стор. МПр. 29.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924
| покорм |
|
|
По́корм, му, м. Молоко матери (женщины, самки). Рудч. Ск. I. 135. Мати занедужала, і в неї не стало покорму. Стор. МПр. 29.