покільчитися

покільчитися

Покі́льчитися, чуся, чишся, гл. Пустить ростки (о зернѣ). Черк. у.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924