полудень

полудень

По́лудень, дня, м. 1) Полдень. А вже сонце по полудні, дівчинине серце нудне. Чуб. О-полудні. Въ полдень. Удень як серед ночі ходять, і полапки шукають о-полудні. К. Іов. 12. 2) Полдникъ. Ум. Полу́денько. О. 1862. IV. 13.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924