Перейти до вмісту

Політика Наркомосвіти в галузі мистецтв/Загальна лінія

Матеріал з Вікіджерел
Політика Наркомосвіти в галузі мистецтв
Микола Скрипник
Загальна лінія
Харків: «Український робітник», 1927
ЗАГАЛЬНА ЛІНІЯ

Товариші, я більше говорити не буду, бо пора кінчити мені. Але декілька слів скажу ще про загальну установку Наркомоса в тих питаннях, що стоять перед нами. Ми розглядатимемо зараз всі справи не лише з точки зору корисности культурної роботи, взагалі, значіння культури і т. д., все це правильно і минулого року і позаторік і п'ять і десять років тому. Але тепер, з переходом до нового періоду нашої діяльности, всю нашу культурно-освітню роботу треба розглядати інакше.

Раніше ми поновляли те, що було зруйноване імперіялістичною і громадянською війною. Це був період відбудування нашого господарства. Тепер ми входимо в іншу стадію нашої роботи, в період перебудування, реконструкції нашого господарства, цеб-то в період індустріалізації нашої країни, а інакше кажучи, ми розпочинаємо будувати соціялізм на Україні. І от, товариші, за цієї доби, коли ми стоїмо перед завданням будування соціялізму, наша культурно-освітня робота набула нового значіння, а саме вона є тепер невідривною, нероздільною частиною цілої роботи будування соціялізму, одною з передумов до того збудування. Наш керовник, В. І. Ленін, не раз говорив про те, що для будування соціялізму треба підвищити культурний рівень. Отже культурно-освітня робота — це складова частина будування соціялізму. Цю проблему поставив Ленін у всю височінь.

Отже, товариство, підходячи щільно до завдання перебудови господарства, до будування соціялізму, ми тепер цінимо культурно-освітню роботу ще вище, аніж коли б то не було, ми надаємо їй ще більшого значіння.

Нова генеральна лінія Наркомосу полягає в тому, щоб усю нашу культ-освітню роботу розглядати не як особливий, відокремлений фронт, а як частину єдиної роботи будування соціялізму і розглядати ці завдання наші з точки зору того, що ми можемо дати для індустріялізації нашої країни, для дальшого переведення будови соціялізму. НКО в своїй, а ви в одній із галузей роботи Наркомосу, а саме — в галузі культурно-художньо-освітній, художньо-навчальній і в галузі художньо-масової освіти, ставимо всю свою роботу під цю ознаку.

Ми матеріялісти і в тому природньо, що ми встановлюємо безпосередній звязок між виробництвом продукції та ідеологією. Ми знаємо, що культурний рівень це є запас багатства і здатности трудящого для його творчої роботи, і коли ми говоримо про будування соціялізму, то для нас, товариство, робота культурна, як складова частина усієї роботи, має на меті перед усім підвищення якости людини, підвищення почуття кращого життя громадянина радянської республіки. Сюди входять усі культурні засоби, що їх в історичному розвиткові досі придбало людство. Сюди входить і мистецтво, що буцім-то далеко від безпосереднього виробництва. Однак, мистецтво дає підвищення життьового почуття пролетарів, дає їм творчі сили, і тому робота мистецтва, взагалі, і робота Наркомосу в галузі художнього навчання повинна увійти в загальну нашу роботу що до підвищення життьових сил пролетаріяту в його творчій роботі, щоб збудувати соціялізм.

Наркомос одночасно ставить своїм безпосереднім завданням звязати мистецтво, художні інститути, технікуми і профшколи з індустрією. Один із шляхів, до цього — безпосередній звязок між нашим мистецьким декоративним художником і нашим комгоспом в його будуванні міста, для надання місту художнього вигляду, або — притягнення художників безпосередньо до роботи в індустрії, щоб надати нашим промисловим виробам значіння також ще й художньої роботи. НКО що до цього зробить кроки, щоб скласти відповідні умови з нашими господарчими органами.

Товариство, я говорю перед робітниками мистецтва, причім лише перед кваліфікованою частиною робітників. На терені нашої країни є 70.000 самодіяльних робітників, що працюють в 13.000 самодіяльних організаціях і гуртках для підвищення культурно-мистецького рівня й розуміння мистецтва нашими масами. Це теж робітники мистецтва, але некваліфіковані, які потрібують ще від НКО, від профспілки робітників мистецтв чимало уваги й напруженої праці.

Було багато непорозумінь між профспілкою робмису і НКО і його відділом мистецтв. Їх треба усунути, безумовно треба усунути. Ви у вашій мистецькій роботі знаєте сами, що значить суб'єктивна оцінка вашої, художньої праці, наскільки іноді залежить в багатьох і багатьох обставинах робота маляра й актора від суб'єктивної оцінки. Я був актором лише 2½ місяці і не можу зарахувати себе до вашої категорії, але, в усякому разі, знаю і ви знаєте, яка буває суб'єктивна оцінка вашої праці. Дозвольте ж попросити вас не бути занадто суб'єктивними в оцінці роботи НКО.

Більше об'єктивности, товариші, в питаннях складних, у питаннях, де переплітаються різні художні течії, що не підпали остаточній оцінці. Треба допомоги їм підвищити художні якості та масовий вплив. Об'єднання самодіяльности широких кіл робітничих і селянських аматорів з державною театральною пропагандою, об'єднання самодіяльности художніх робітників кожного мистецтва, їх державного об'єднання для переведення ідейного й художнього впливу на широчезні маси — це наше завдання. Звичайно, будуть помилки, повинні ще бути, бо це нова справа, але я гадаю, що профспілка робмису у своїй критиці стане й не зійде з того шляху, на якому ми повинні стояти в нашій роботі.

Ми не хочемо, товариство, з вашою профспілкою робітників мистецтв мати зносини лише як з продавцем робітничої сили. Для нас ви є не лише профспілка, що об'єднує продавців робочої сили Наркомосові, який у відповідних галузях своєї роботи є ніби підприємець. На такому ґрунті ми не можемо стояти. Ми знаємо, що перед профспілкою робмису повинно стати в широкому обсязі завдання участи в державній роботі, у державних завданнях в галузі художньо-мистецької роботи, в галузі піднесення нашої художньої культури, в галузі завоювання мас для мистецтва, в галузі розвитку нашої культури.

Отже, товариші, я гадаю, що ми будемо розмовляти однаковою мовою. Я гадаю, що ваша критика буде сувора, жорстока, але не суб'єктивна. У нас одна мета, одне завдання — піднести культурний рівень трудящих мас, щоб в цю галузь, галузь мистецько-художню, і художньо-учбову внести дещо своє окреме, і цим сприяти загальному завданню, завданню — будування соціялізму.