помийниця

помийниця

Поми́йниця, ці, ж. 1) Лоханка для помоевъ, помойница. Се ходить віник по винниці, — буде кваша в помийниці. Чуб. I. 110. 2) Бранное слово для женщины. Шух. I. 34. Жиді́вська, па́нська поми́йниця. Брань для женщины служащей у евреевъ, у господъ. Грин. I. 235, 241. Ум. Поми́йничка.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924