помісь

помісь

По́місь нар. = Помість. Помісь би то не бачить. ЗОЮР. I. 27. Говорить, помісь співає. МВ. (О. 1862. III. 46).

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924