попайдити
| попайдити |
|
|
Попайди́ти, ди́ть, гл. безл. Повезти, удаться. Мені попайдило.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924
| попайдити |
|
|
Попайди́ти, ди́ть, гл. безл. Повезти, удаться. Мені попайдило.