поперек
| поперек |
|
|
Попере́к, ку́, м. Поясница; талія. Обняла за поперек. Котл. Ен. VI. 37. Ум. Поперечо́к.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924
| поперек |
|
|
Попере́к, ку́, м. Поясница; талія. Обняла за поперек. Котл. Ен. VI. 37. Ум. Поперечо́к.