порачкувати
порачкувати
|
|
Порачкува́ти, ку́ю, єш, гл. Полѣзть на четверенькахъ. Присів у борозну й тихо, як той злодій, порачкував. Мир. ХРВ. 60.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924