пороша
| пороша |
|
|
Поро́ша, ші, ж. Первый снѣгъ. Грин. III. 341. По двору, по двору да пороша упала; а на тій пороші сліди хороші. Мет. 232. Ум. Порошенька.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924