посновиґати

посновиґати

Посновиґа́ти, га́ю, єш, гл. Посновать, пошататься. Свиня у панський двір залізла, посновиґала там. Гліб. 39.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924