потапці
| потапці |
|
|
Пота́пці, ців, м. Маленькіе сухарики, которые ѣдятъ съ горячей ухой, также съ медовой сытой. Лигай потапці, впустивши в юшку. Ном. № 11994.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924