потрафити

потрафити

Потра́фити, флю, фиш, гл. = Потрапити. І збрехати добре не кождий потрафит. Фр. Пр. 122.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924