поуз
поуз
|
|
Поуз, нар. = Повз. Поуз мій двір, ворітечка голубка летіла. Мет. 252. Сади-виногради в воду поринають; поуз берег ясні смуги як срібло сияють. К. Досв.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924