Праведник на горі Ахон

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Про текст
Назва: Праведник на горі Ахон
Записано в: у с. Новоказанкувате Чернігівського р-ну Запорізької обл.
Дата запису: 1983
Записувач: Т. Г. Самардак
Записано від: від П. П. Фесенка
Жанр: легенда
Опубліковано в: Савур-могила. Легенди і перекази Нижньої Наддніпрянщини / Упоряд. і авт. приміт. В. А. Чабаненко. — К.: Дніпро, 1990
[[Зображення:|180px]]


Є, кажуть, біля Києва гора Ахон. І така вона висока, що вищої ніде в світі немає. Старі люди говорили, що на ту гору може вилізти тільки праведник. Грішник же не вилізе. То в нашому селі жили колись два брати. Ну, й вирішили вони на ту гору Ахон вилізти. Та так, як пішли з дому, то про них довго не було ніякої чутки. А через рік там чи два пробалакали перехожі бурлаки, що бачили братів. Один нібито виліз-таки на гору, бо не мав гріхів, а другий ліз-ліз, обірвався, покотився вниз і розбився на смерть. Значить, був грішником...

І ось теперечки живе праведник на Ахоні, як у раю. На землю поглядає та журиться за братом.

Ця робота перебуває у суспільному надбанні згідно зі статтею 10 Закону України від 23 грудня 1993 року № 3792-XII «Про авторське право і суміжні права» де зазначається, що не є об'єктом авторського права:

  • твори народної творчості (фольклор);
  • видані органами державної влади у межах їх повноважень офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного характеру (закони, укази, постанови, судові рішення, державні стандарти тощо) та їх офіційні переклади;
  • розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонні довідники та інші аналогічні бази даних, що не відповідають критеріям оригінальності і на які поширюється право sui-generis (своєрідне право, право особливого роду).