правцем
правцем
|
|
Правце́м, нар. — поста́вити. Выпрямить, не давать согнуться. Правцем руки поставило. НВолын. у. Ногу й руку правцем як поставило, дак так чотирі дні лежала і не поворухнулась. Г. Барв. 508. Як здавило в грудях, то так правцем і поставило, як довбешку.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924