пранець

Матеріал з Вікіджерел

Пра́нець, нця, м. Чаще употреб. во мн. ч. пра́нці. Сифилисъ. Мил. М. 88. Хай тобі на язиці сядуть… пранці. (Ном. № 3717). — ругательство, также какъ и въ слѣдующей фразѣ: Іди ж куди хоч, пранець тебе бери. Кролев. у.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924