Привезено зїлля з трох гір на весїлля/За Ю. Словацким

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Привезено зїлля з трох гір на весїлля (1907
За Ю. Словацким (Сидір Твердохлїб)
 Завантажити у Завантажити роботу у форматі PDFЗавантажити роботу у форматі ePubЗавантажити роботу у форматі TXTЗавантажити роботу у форматі MOBI
Цей текст написаний желехівкою.
Видання: Львів: «Молода Муза», 1907.


—   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —
Ах! найщасливші про се не відають,

 Де на рамена кладуть духи крила,
Де як лебедї в задумі сїдають?
 Найцїкавійшим збагнути не сила,
В якій хатинї з коханою жилось;
І кілько рож нам у вікнах розцвилось,
Кілько вишень у садочку лелїло,
І кілько дроздів на вишнях дзвенїло;
І соловіїв у нічку в розмаю
Сила ридало з плачем водограю;
Сила маржини йшло на луг дзвонити…
Ах! навіть сонним те не відслонити,
Анї збагнути, нї словом сказати…
Луг і вишневий садок коло хати
В такім провалї, що скелю до скелї
Білими крильми вкрив Ангел пустелї
І так стеріг нас ангел божий,
Нас, соловіїв, хатину і рожі.

***
—   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —   —
Хмарний й тремтючий ішов я на гори…

Озера, хмари, снїг, буртові нори,
Кружала з вірлів на ледах синявих,
Сонце, що гасло у лунах кровавих,
Анахорета маленька оселя,
Сторожа двох рябих велитів, кел'я,
Хрест, де злїтали снїгурики з криги,
Сивий пустинник, спорошені книги —
Усе те нинї рівнаєть ся снови…
 І тямлю тільки заграву огненну:
Захід кидав ся в обличе Христови,
 Коли я клав їй на ручку студену
Шлюбну обручку..........

.   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .
.   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .


Суспільне надбання

Ця робота перебуває у суспільному надбанні у Сполучених Штатах та Україні.


  • Робота перебуває у суспільному надбанні у Сполучених Штатах, тому що вона опублікована до 1 січня 1925 року.
  • Термін дії авторських прав на цей твір в Україні закінчився до 1 січня 2001 року, коли почала діяти нова редакція закону України про авторські й суміжні права, що збільшила термін дії копірайту з 50 до 70 років.
  • Автор помер у 1922 році, тому ця робота є у суспільному надбанні у тих країнах, де авторське право діє на протязі життя автора плюс 80 років чи менше. Ця робота може бути у суспільному надбанні також у країнах з довшим терміном дії авторського права, якщо вони застосовують правило коротшого терміну для іноземних робіт.