Привезено зїлля з трох гір на весїлля/Люба, зорі з нас сьміють ся

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Привезено зїлля з трох гір на весїлля (1907
«Люба, зорі з нас сьміють ся…» (Василь Пачовський)
 Завантажити у Завантажити роботу у форматі PDFЗавантажити роботу у форматі ePubЗавантажити роботу у форматі TXTЗавантажити роботу у форматі MOBI
Цей текст написаний желехівкою.
Видання: Львів: «Молода Муза», 1907.

Люба, зорі з нас сьміють ся,
Що по ночах не спимо,
Серця рвуть ся, сльози ллють ся,
Та про се ми — мовчимо!

Мовчимо се, що думаєм,
Та не знаєм, як сказать —
Щоб дізнатись, — зір питаєм,
Вічні зорі мерехтять:

А то дурнї! зі собою
То балакають про нас —
Але з нами самотою
Про коханнє раз у раз!


Суспільне надбання

Ця робота перебуває у суспільному надбанні у Сполучених Штатах та Україні.


  • Робота перебуває у суспільному надбанні у Сполучених Штатах, тому що вона опублікована до 1 січня 1925 року.
  • Термін дії авторських прав на цей твір в Україні закінчився до 1 січня 2001 року, коли почала діяти нова редакція закону України про авторські й суміжні права, що збільшила термін дії копірайту з 50 до 70 років.
  • Автор помер у 1942 році, тому ця робота є у суспільному надбанні у тих країнах, де авторське право діє протягом життя автора плюс 75 років чи менше. Ця робота може бути у суспільному надбанні також у країнах з довшим терміном дії авторського права, якщо вони застосовують правило коротшого терміну для іноземних робіт.