приклоняти
| приклоняти |
|
|
Приклоня́ти, ня́ю, єш, сов. в. приклони́ти, ню́, ниш, гл. Наклонять, наклонить, склонить. Сам приклонив головоньку на маленьку годиноньку. Чуб. V. 947.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924