Перейти до вмісту

принада

Матеріал з Вікіджерел
принада

Прина́да, ди, ж. Приманка. В мене принада — сама молода. Мет. 84. Дід і зробив сільце, насипав принади, поставив те сільце. Рудч. Ск. II. 37. Ум. Прина́донька, прина́дочка. Чуб. V. 68.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924