присочити
| присочити |
|
|
Присочи́ти, чу́, чи́ш, гл. Подкараулить. ЗОЮР. I. 160. Я таки присочила, хто в нас капусту краде. Черниг. у. Треба присочити качку, де вона несеться.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924