притаїти

притаїти

Притаї́ти, таю́, ї́ш, гл. Притаить. Нічичирк, і дух притаїв. Ном. № 12942.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924