Перейти до вмісту

притика

Матеріал з Вікіджерел
притика

Прити́ка, ки, ж. 1) Колышекъ, палка, прикрѣпляющая ярмо къ дышлу. Рудч. Чп. 34. Чуб. VII. 402. Рудч. Чп. 250. Як вихватить дід із воза велику притику. Мет. 472. 2) Прити́ки дава́ти. Задѣвать кого. О. 1862. VIII. 11. Ум. Прити́чка.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924