пролигати

пролигати

Проли́ґати, ґаю, єш, гл. Проглотить. Музика що затирлиґав, то і пролиґав. Ном. № 12465.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924