Пролїсок — До України Павло Граб
1894
Під небом дальньої чужини, Де хуґи носють ся одні, До тебе, кращої дружини, Складаю я мої піснї.
І випливаєш ти над мене У тій збагнїченій красї, Що не зруйнують, серце-нене, Твої пекельники усї!