Пролїсок/Жіноча душа
| ◀ В ночі | Пролїсок Жіноча душа |
До мученицї ▶ |
|
Жіноча душа.
Обізмучено-недужий,
В тузї я поник чолом…
Тихо-тихо ангел дружий
Огорнув мене крилом.
Мов та хмара на блакітї,
Чорна думонька злина…
Що-ж ото за ангел в сьвітї;
Що за зоря весняна?
Гасне зірка найяснїша,
Ангел ангела втїша…
То — жіноча найнїжнїша,
Найчаруюча душа.