Пролїсок/Прощання (М. В. С-му)

Пролїсок
Павло Граб
Прощання (М. В. С-му)

• Цей текст написаний желехівкою.

Львів: накладом Костя Панковського, 1894

Прощання (М. В. С-му).

На прощання, милий брате,
Що сказать тобі?
Моє серденько розтяте
Ниє все в журбі.

В темну даль без повороту
Може зникнеш ти…
А нам треба-б на роботу,
Бо люд кличе йти.

До завітів будьмо-ж певні;
Доки мисль руша,
Стіймо поруч, як найкревні,
Як одна душа!

Обійнять навік немога, —
Обійму на час…
Доки сьвіт, тяжка дорога
Не розлучить нас.

Що кайдани та напасти?
Годї потурать…

За братів нам доля пасти,
За сестер вмірать!

В гадцї віки я з тобою,
Голубе ти мій!
Спогадай же хоть до бою
У нудзї нїмій!