Проростень/Лани — як хустка
| ◀ І знов, як перший чоловік | Проростень Лани — як хустка |
Вона жива ▶ |
|
Лани — як хустка в басамани,
а з підметів низьких долин
заносить духом конопляним,
і вигорілим дхне полин.
Самотний, з журавлем, колодязь
над полем журиться давно.
Вмочає сонце в сонну потязь
золототкане полотно.
Як віл, іде поволі днина.
Застигла колова шулік.
Коли-ж задзвонить тут машина,
засяє електричний вік?
1923