підмет
| підмет |
|
|
Пі́дме́т, ту, м. 1) Грядка. Шух. I. 164, 112. 2) Конопляникъ. Вас. 199. Ум. Підме́тець.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924
| підмет |
|
|
Пі́дме́т, ту, м. 1) Грядка. Шух. I. 164, 112. 2) Конопляникъ. Вас. 199. Ум. Підме́тець.