проскавучати
| проскавучати |
|
|
Проскавуча́ти, чу́, чи́ш, гл. Провизжать (о собакѣ).
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924
| проскавучати |
|
|
Проскавуча́ти, чу́, чи́ш, гл. Провизжать (о собакѣ).