просторікуватий

просторікуватий

Просторі́куватий, а, е. Многорѣчивый. К. ХП. 116. В її просторікуватому оповіданні. Г. Барв. 425.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924