просіка
| просіка |
|
|
Просі́ка, ки, ж. Просѣка. Він зробив (у лісі) просіку. Драг. 205.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924
| просіка |
|
|
Просі́ка, ки, ж. Просѣка. Він зробив (у лісі) просіку. Драг. 205.