протряхати

протряхати

Протряха́ти, ха́ю, єш, сов. в. протря́хнути, ну, неш, гл. Просыхать, просохнуть (о землѣ, краскахъ, бѣльѣ). (Ha образах) протряхали свіжі фарби. Левиц. Пов. 21. Рядно вже протряхло, — візьми, скачай. Черниг. у.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924