прохукувати
Зовнішній вигляд
прохукувати
|
Проху́кувати, кую, єш, сов. в. проху́кати, каю, єш, гл. Дышать, подышать зимой на окно, отчего намерзшій на немъ ледъ протаиваетъ. Прохукаєш вікно, глянеш на двір. Греб. 404.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924