Привітання життя (збірка)/Прочитан

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Привітання життя
Антонич Богдан-Ігор
Прочитан
 Завантажити у Завантажити роботу у форматі PDFЗавантажити роботу у форматі ePubЗавантажити роботу у форматі TXTЗавантажити роботу у форматі MOBI

                                                        ПРОЧИТАН
Уздовж причілля тінь лягає вогко,
а коло брам розколений колодязь
у землю встромлений, немов колода,
зеленим, молодим сміється мохом.

Патлатий, кучерявий прочитан
руками обіймає червінь цегли
та головою похитує легко
над проминанням людських правд й оман

В труні віків лягли дні юні замку,
минувшини обвило листя клямку,
та й може сотий сніг на полі тане,
новими бурями співа вкраїна.

О, пісне, як же ж часто прочитаном
цвітеш ти буйним на життя руїнах.