прочіл
прочіл
|
|
Про́чіл, чола, прочо́лок, лка, м. 1) Передняя часть (хаты). Вх. Зн. 57. 2) Вершина горы. Желех.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924
|
|
Про́чіл, чола, прочо́лок, лка, м. 1) Передняя часть (хаты). Вх. Зн. 57. 2) Вершина горы. Желех.