піддружий
піддружий
|
|
Піддру́жий, жого, м. На свадьбѣ помощникъ дружка́. КС. 1883. II. 380. Маркев. 129. Поперев'язували дружка і піддружого рушниками довгими. Кв.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924