підсіння
підсіння
|
|
Підсі́ння, ня, с. Крыльцо подъ навѣсомъ. Чуб. V. 65. Ідуть вони без вдовине подвір'я, вдовина дочка замітає підсіння. Чуб. V. 1078. Ум. Підсі́ненько, підсі́ннячко. Красная Марусенько, не виходь раненько на нове підсіненько. Лукаш. 157.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924